Україна має “план Б” у разі нового нападу РФ, якщо гарантії безпеки не спрацюють – Politico

Україна побоюється, що не зможе покладатися на гарантії безпеки від союзників у будь-якій потенційній мирній угоді, і розглядає сценарій, за якого їй доведеться самостійно забезпечувати захист від можливого нового нападу Росії.

Україна потребує підтримки

Якщо міжнародні гарантії безпеки після припинення війни не спрацюють, Україна має покладатися на власну силу за сценарієм «сталевого дикобраза».

Про це пише Politico.

«Фундамент безпеки тепер базується не на партнерах, а на власній армії та заводах», — сказала очільниця місії України при НАТО Альона Гетьманчук.

«Для цього державі потрібно повністю змінити підхід до оборони. На практиці це означає велику армію, масштабну реформу рекрутингу й управління, інвестиції в навчання командирів і сержантів та цифровізацію війська», — йдеться у статті.

Гарантії безпеки потрібні, адже президент США Дональд Трамп відкинув варіант, якого прагнула Україна, — запрошення до НАТО, що захищає своїх членів завдяки статті 5 про колективну оборону.

«Окрім сильних збройних сил, Україні потрібні надійні гарантії безпеки», — заявив у Києві у вівторок генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Окремий акцент має бути на дронах і далекобійній зброї. Україна вже робить ставку на масове виробництво безпілотників і розробку власних ракет, здатних бити по цілях у глибокому тилу Росії, та головна проблема — брак коштів.

«Юридично обов’язкові угоди про безпеку зі США та європейськими країнами та можлива присутність багатонаціональних сил „коаліції охочих“ залишаються важливою темою мирних переговорів. Утім, їх здебільшого розглядають не як заміну армії України, а лише як підсилення», — додала Альона Гетьманчук.

Нагадаємо, Київ та західні партнери розробили чіткий механізм реагування на будь-які провокації РФ після підписання угоди про мир.

За даними журналістів, план включає залучення американських військових та реакцію протягом перший 24 годин після ескалації — спершу у вигляді дипломатичного попередження, а потім — у вигляді дій української армії, спрямованих на відновлення перемир’я.

Якщо ж і після цього триватимуть воєнні дії, Україна та союзники розпочнуть другий етап реагування. Він передбачає застосування сил «коаліції рішучих», до складу якої входять більшість членів ЄС, Велика Британія, Норвегія, Ісландія й Туреччина.

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що офіційний Київ наполягає на окремій угоді про гарантії безпеки від західних союзників, насамперед від США.