Угорщина подала звіт до НАТО щодо «шпигунського скандалу» з Україною, звинувативши Київ у порушенні дипломатичного протоколу.
Розвідувальні служби Північноатлантичного альянсу отримали офіційний звіт від Угорщини щодо нещодавнього шпигунського скандалу, який спалахнув між Будапештом і Києвом у травні. Угорська сторона намагається пояснити свої дії та обґрунтувати взаємне викриття і висилання дипломатів.
Про це пише журналістський проєкт VSquare з посиланням на поінформовані джерела.
Один зі співрозмовників журналістів у секторі національної безпеки Угорщини повідомив, що Будапешт у своєму звіті для НАТО звинуватив Україну в порушенні дипломатичного протоколу. Українська сторона, мовляв, публічно розголосила інформацію про арешти підозрюваних у шпигунстві осіб замість того, щоб діяти непублічно, як це зазвичай відбувається у подібних випадках.
Затримання угорських агентів і реакція Києва
Шпигунська сага розпочалася після того, як Служба безпеки України затримала двох агентів угорської військової розвідки KNBSZ, які, за даними Києва, діяли на заході України. Їм інкримінували збір розвідданих про українські системи протиповітряної оборони, інші вразливі місця військової інфраструктури, а також настрої громадськості щодо потенційного розміщення військ НАТО чи Угорщини.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію в розмові з виданням Válasz Online, відкрито звинуватив KNBSZ, а не угорський уряд. Він висловив припущення, що угорська розвідка могла збирати дані для третьої сторони, оскільки посадовці НАТО заперечили, що доручали Угорщині таку місію.
«Політично вмотивована відповідь» Будапешта
Угорщина у звіті для НАТО стверджує, що публічність з боку України змусила Будапешт вдатися до аналогічних кроків. Угорський уряд, за даними джерела, видав політичні накази своїм агентствам про висилання українських дипломатів за шпигунство та арешт українських цивільних осіб, які не мали дипломатичного імунітету.
«Не служби національної безпеки самі визнали діяльність України в Угорщині настільки загрозливою, що її потрібно було зупинити, — це була політично мотивована реакція», — зазначає видання.
Це підкреслює, що відповідь Будапешта була продиктована не стільки розвідувальними міркуваннями, скільки політичним рішенням.
Загадкова роль угорської військової розвідки
Угорщина у своєму звіті для розвідслужб НАТО також порадила направляти будь-які питання щодо угорської шпигунської операції в Україні безпосередньо до військової розвідки KNBSZ, а не до цивільних служб. Джерела, пов’язані з урядом, повідомили, що KNBSZ зберігає «надзвичайну тишу» навіть усередині угорського уряду та розвідувального співтовариства щодо причин розгортання своїх агентів на заході України для таких чутливих місій, а також про те, як вони були викриті СБУ.
Через відсутність прозорості та підзвітності зростають припущення щодо того, що може приховувати агентство: від елементарної некомпетентності й безрозсудного перевищення повноважень до чогось більш тривожного. Варто зазначити, що приблизно рік тому в KNBSZ відбулася значна «чистка», організована міністром оборони Кріштофом Салаєм-Бобровницьким — колишнім бізнес-партнером російського постачальника залізничної та військової техніки «Трансмашхолдинг». Тоді було звільнено понад 50 висококваліфікованих офіцерів військової розвідки, а також її прозахідного та пронатовського директора.
Шпигунський скандал між Києвом і Будапештом досі не вщухає. Це викликає питання щодо прозорості та мотивації дій угорської сторони, особливо з погляду на нещодавні внутрішні зміни у сфері безпеки Угорщини.
Нагадаємо, в МЗС України відповіли на чергові обвинувачення Будапешта у втручанні у вибори, заявивши, що уряд Угорщини «зійшов з рейок». Речник міністерства заявив, що влада Угорщини намагається «демонізувати Україну та президента Зеленського».
