Україна вже продемонструвала високу швидкість у створенні та впровадженні нових технологій, тоді як Росія робить ставку на виснаження українських ресурсів і поступове ослаблення західної підтримки.
Ігор Бережанський
Підпишіться на нас в Google
Коментарі
Підпишіться на нас в Google
Російсько-українська війна наближається до моменту, коли вирішальне значення матиме здатність сторін адаптуватися до нових умов і масштабувати власні військові розробки.
Про це пише колишній директор ЦРУ Девід Петреус у статті для The Washington Post.
Петреус зазначив, що протягом значної частини війни однією з головних переваг України залишалася її здатність швидко вчитися. Українські військовослужбовці, інженери, представники розвідки та оборонні підприємства могли оперативно знаходити проблеми, створювати рішення, перевіряти їх безпосередньо на полі бою та вносити необхідні зміни.
Водночас, наголосив колишній директор ЦРУ, сама адаптація ще не означає отримання переваги. Вона стає справді ефективною лише тоді, коли нові розробки потрапляють на передову достатньо швидко та у необхідній кількості, щоб реально впливати на співвідношення сил. Саме масштабування нововведень, за його словами, дедалі більше стає сутністю протистояння.
Петреус визнав, що Росія також покращила власні військові можливості та паралельно наростила обсяги оборонного виробництва. Водночас Україна намагається відповідати на ці зміни та не дозволити РФ отримати вирішальну перевагу.
За словами ексдиректора ЦРУ, українська стратегія перемоги насамперед передбачає недопущення великих успіхів російської армії. Він зазначив, що ефективна оборона на землі у поєднанні з безпілотниками, високоточною зброєю, системами управління боєм та ППО вже неодноразово дозволяла стримувати наступ російських військ.
Петреус також підкреслив, що, судячи з усього, Росія не здатна повністю компенсувати свої втрати завдяки нинішній системі контрактної служби. Саме цим він пояснює підготовку Москви до нової хвилі мобілізації.
Українське військове керівництво розуміє, що одного лише утримання фронту недостатньо. Тому, за словами Петреуса, Україна дедалі активніше використовує далекобійні удари по російських нафтопереробних підприємствах, логістичних центрах та складах із боєприпасами.
Ще одним важливим напрямком кампанії ексдиректор ЦРУ назвав ізоляцію окупованого Криму. Він наголосив на військовому та символічному значенні півострова для Росії. За його словами, Україна поступово перетворює те, що російський диктатор Путін вважає «перлиною» свого завоювання, на додатковий тягар.
«Ефект має кумулятивний характер. Кожен пошкоджений нафтопереробний завод або знищена система ППО створює витрати, які Росія змушена покривати або обходити. Кожен крок у відповідь, у свою чергу, створює нову потенційну ціль», — пише Петреус.
Водночас ексдиректор ЦРУ звернув увагу на серйозну фінансову вразливість України. За оцінками українського уряду, дефіцит фінансування оборони становить 27 мільярдів доларів. Петреус зазначив, що цей фактор має принципове значення, адже масштабування військових технологій є не меншою мірою фінансовою проблемою, ніж технологічною.
Україна, за його словами, здатна створити ефективний перехоплювач або далекобійний безпілотник, але технологічна перевага матиме реальний вплив лише за умови, що такі системи можна буде виробляти, постійно вдосконалювати та оперативно замінювати тисячами одиниць. Саме тому війна дедалі більше перетворюється на протистояння двох різних підходів до перемоги.
Росія, як підкреслив Петреус, розраховує на те, що людські ресурси України, її ППО, інфраструктура, фінансові можливості та західна допомога вичерпаються раніше, ніж російські ресурси. Українська ж стратегія полягає в тому, щоб не дозволити РФ досягти вирішальних успіхів і водночас завдавати їй військових, економічних та політичних втрат.
«Жоден із цих результатів не є заздалегідь визначеним. Україні не потрібно завойовувати Москву. Їй потрібно продемонструвати, що Росія не може просуватися вперед із прийнятними витратами, що український військовий та економічний тиск може тривати, і що західна підтримка зберігатиметься. Європейські партнери Києва можуть допомогти забезпечити останнє, розглядаючи оборонно-промислову базу країни як продовження своєї власної», — додав Петреус.
На думку ексдиректора ЦРУ, посилення економічного тиску має доповнювати військові зусилля України. Йдеться, зокрема, про обмеження російських доходів від експорту енергоресурсів та перекриття міжнародних мереж, які забезпечують фінансування війни Путіна. Петреус вважає, що закон покійного сенатора Ліндсі Грема про «пекельні» санкції проти Росії міг би сприяти цьому.
«Мета полягає не в тому, щоб покарати росіян, а в тому, щоб змінити розрахунки Путіна. Серйозні переговори стануть можливими, коли він дійде висновку, що ще один рік війни, швидше за все, ослабить Росію, ніж зміцнить її. Йому не потрібно визнавати поразку: він може зберегти окуповані території, заявити, що Росія захистила Донбас, і оголосити про перемогу», — пояснив Петреус.
Підсумовуючи, ексдиректор ЦРУ зазначив, що більш важливим результатом війни може стати поява суверенної України, яка буде ще тісніше інтегрована з Європою та матиме найдосвідченіші й найздібніші збройні сили на континенті.
Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп заявив про згоду України та Росії на енергетичне перемир’я, проте в Москві про це навряд чи знають.
Ми раніше інформували, що сенатор Том Тілліс заявив, що Путін не зацікавлений у припиненні бойових дій до настання зими, оскільки може розраховувати використати холодний сезон для посилення тиску на Україну та отримання додаткових важелів впливу.
Пов’язані теми
Владімір Путін
Війна
Переговори
Коментарі
Сортувати:
