Експерт розкрив пастку України у відносинах із Китаєм та Глобальним Півднем.
Україна припустилася стратегічної помилки, переоцінивши свою значущість для Китаю та не врахувавши реальні механізми прийняття рішень у КНР.
Про це в інтерв’ю виданню Onet заявив експерт Центру східних досліджень Міхал Богуш.
Геополітичний статус України в очах Китаю
За словами експерта, Пекін ніколи не сприймав Київ як рівноправного партнера. Він використовує спрощену модель світу, де держави поділяються на суб’єктів «великої гри» та об’єкти впливу.
«Китай ніколи насправді не розглядав Україну як партнера в класичному розумінні. Їхній світогляд досить простий: країни поділені на супротивників і потенційних союзників — як Росія — а решта є об’єктом, а не суб’єктом „великої гри“. Це поділ на тих, хто „сидить за столом“, і тих, хто „в меню“. Тож Україна радше „в меню“», — наголосив Міхал Богуш.
Він зазначив, що до повномасштабної війни Китай цікавили в Україні лише конкретні ресурси: продовольство та радянські військові технології (зокрема авіадвигуни «Мотор Січ»). Проте цей процес був зупинений під тиском США.
Пастка «груп інтересів»
Аналітик вказує на те, що Київ потрапив у пастку, сприйнявши активність китайських бізнес-груп за державну підтримку. В КНР галузеві та економічні групи мають автономію лише доти, доки питання не стає пріоритетом безпеки для центрального уряду.
«Україна явно переоцінила свою роль і значення в китайському стратегічному мисленні. Це значною мірою випливало з нерозуміння механізмів китайської політики», — пояснює експерт.
Поворотним моментом у відносинах стала спроба України налагодити прямий діалог із країнами Глобального Півдня (Азія, Африка, Латинська Америка). Пекін, який десятиліттями вибудовував там свій вплив через систему ООН, сприйняв українські мирні ініціативи як загрозу та втручання США.
Як наслідок, Пекін перейшов від нейтралітету до активного підриву українських дипломатичних зусиль. Це підтвердило голосування в Генасамблеї ООН у грудні 2025 року щодо депортованих дітей, де Китай та підконтрольні йому країни утрималися, фактично послабивши резолюцію.
Стан відносин 2026 року
На сьогодні діалог між країнами залишається мінімальним, а пряма комунікація між Володимиром Зеленським та Сі Цзіньпіном обмежилася лише однією розмовою у квітні 2023 року. Дипломатичні зустрічі відбуваються рідко, переважно у кулуарах великих міжнародних самітів, і не ведуть до зближення країн.
У військовій сфері Україна через посередників купує китайські цивільні деталі для дронів. Водночас Росія отримує від Китаю значно більшу допомогу, зокрема вже готові конструкції та адаптовані технології. Експерт резюмує, що Київ усвідомив реальний стан речей лише після того, як Пекін відкрито виступив опонентом українських ініціатив на міжнародній арені.
Нагадаємо, поки США ведуть війну проти Ірану, Китай свідомо тримається осторонь. У Пекіні вважають дії Вашингтона стратегічною помилкою, якій не варто заважати.
У провінції Сичуань зафіксували масштабне будівництво об’єктів, пов’язаних із ядерною програмою Китаю, яке супроводжувалося знесенням населених пунктів.
