Попри введені Заходом санкції, росія продовжує отримувати прибутки від торгівлі нафтою, які спрямовуються на фінансування її кровожерливої воєнної машини. Допомагає їй у цьому ціла мережа підставних осіб та компаній.
ЄС наступного тижня розгляне питання санкцій проти сірих торгівців російською нафтою. Про це повідомив спеціальний представник ЄС із санкцій Девід О’Салліван 18 вересня на прес-конференції у Центрі європейської політики у Брюсселі, відповідаючи на запитання щодо персональних санкцій відносно фірм-порушників та їхніх власників.
“Відносно фінансових махінацій — це питання визначення організацій, що, ймовірно, могли б оплачувати перевалку (сірої російської нафти — ред.). Ми почали збирати інформацію. Наступного тижня у нас буде знову зустріч на рівні G7 у Брюсселі. Постійно обмінюємося даними та думками. Це новий механізм, що, сподіваюся, буде дуже ефективним”, – наголосив О’Салліван.
Раніше ЗМІ писали, що Росія, попри численні санкції Заходу, продовжує знаходити способи обходити обмеження та підтримувати стабільні прибутки від експорту нафти. Зокрема, один з таких способів — формування нового світового ринку морських перевезень, у якому значну роль відіграє “тіньовий флот” старих танкерів, які відключають маячки, щоб оминути системи стеження, що і дозволяє Росії продовжувати експорт нафти в обхід санкцій.
Окрім цього, Росія користується послугами непрозорих посередників з пострадянським корінням, які використовують “дружні” юрисдикції для обходу санкцій.
Однією з таких організацій, які мають потрапити до санкційного списку ЄС, є Coral Energy та мережа компаній, що мають тісні зв’язки з російським нафтовим сектором і продовжує обходити санкції, тим самим надаючи підтримку Росії у фінансуванні її агресивної політики.
Coral Energy та її власник
Coral Energy була заснована Тахіром Гараєвим у 2010 році. Про Гараєва відомо небагато: йому 44 роки, він навчався в Оксфорді і мешкає в Дубаї. До травня 2023 року Гараєв володів 100% акцій компанії через складну корпоративну структуру. Його холдингова компанія Novus Middle East DMCC (ОАЕ) контролювала Coral Energy через Vetus Investments Limited (ОАЕ).
Однак під зростаючим тиском на компанії, що сприяють обходу західних санкцій, Гараєв передав 60% акцій Novus Middle East DMCC компанії Pura Vida Holding Limited (ОАЕ), якою керує менеджмент Coral. Цікаво, що одним із ключових менеджерів цієї організації є Анар Мадатлі, родич Гараєва. Проте, незважаючи на формальну передачу акцій у липні 2024 року, Гараєв продовжує контролювати Coral Energy через довірених осіб.
Така непрозора структура дозволяє Coral Energy і надалі допомагати Росії уникати санкційного тиску, відкриваючи російській нафті шлях на світові ринки та підтримуючи економічну стабільність агресора.
Співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін зазначає, що основним “управлінцем” кремля, який відповідає за тіньовий флот і тіньові нафтодолари путіна, є Тахір Гараєв – засновник та керівник Coral Energy.
За його словами, Гараєв володіє безліччю дочірніх компаній через мережу офшорів та підтримує тісні зв’язки з російською та азербайджанською владою, у тому числі з Ігорем Сєчіним (керівником “Роснафти”).
“Очевидні взаємозв’язки між особами та їх активами: Тахір Гараєв і Анар Медетлі – управляють Coral Energy і Polar Energy, які формально знаходяться під контролем різних осіб для приховування справжніх власників; Адолет Керімов та Ахмед Керімов – беруть участь у координації операцій Coral Energy, підтримуючи зв’язки з російськими та азербайджанськими спецслужбами; Ігор Сєчін – гаманець путіна, важлива постать, пов’язана з російським державним контролем над енергетичними активами, використовує Coral Energy для обходу міжнародних санкцій. Це досить докладний список основних осіб, які мають перебувати як під санкціями, так і під кримінальним переслідуванням.
Але світ та Україна їх майже не бачить”, – зазначає Амелін.
Voliton DMCC
Іншою компанією під контролем Гараєва є Voliton DMCC, яка активно займається закупівлею російської нафти і її експортом. Вона купує нафту у “Роснефть” та інших російських експортерів, після чого перепродає її нафтопереробним заводам, здебільшого в Індії. У 2023 році Voliton здійснила транзакції з Coral Energy на суму 599,8 мільйона євро.
У грудні 2023 року Voliton DMCC потрапила під санкції уряду США за участь у торгівлі російською нафтою. Під санкції також потрапила компанія Bellatrix Energy з Гонконгу, яка є частиною тієї ж торгової мережі.
Pontus Trading DMCC
Pontus Trading DMCC, ще одна компанія Гараєва, після введення санкцій проти Voliton взяла на себе роль основного трейдера російської нафти для нафтопереробних заводів Індії, таких як Nayara, IOC та Reliance. У травні 2023 року агентство Mawrata News повідомило, що Pontus був залучений до контракту з постачання нафти для Ceylon Petroleum Corporation на Шрі-Ланці, фактично замінивши Coral Energy у цій схемі.
Хоча формально Pontus мав би діяти незалежно від Coral, на практиці він здійснював відвантаження від імені Coral Energy. Це викликало заперечення генерального прокурора Індії, який стверджував, що Pontus не має юридичного права на такі дії. Проте Coral Energy звернулася до уряду з проханням укласти тристоронню угоду з Pontus, що дозволило б легалізувати їхню участь у постачанні.
Інші компанії Гараєва, що сприяють торгівлі російською нафтою
До мережі компаній, пов’язаних із Гараєвим та Coral Energy, також входять інші фірми, такі як Nord Axis Ltd з Гонконгу, яка володіє часткою в російському арктичному нафтовому проекті Vostok Oil, та Polar Energy SA зі Швейцарії — торговому підрозділі Coral у Женеві. Такі компанії продовжують забезпечувати російську нафту шляхами постачання на світові ринки.
Ще одна важлива компанія у мережі — Alpen Energy LLC, яку Гараєв заснував у Росії у 2016 році. Хоча компанія була неактивною з 2017 року, її останнім директором була Анастасія Вікторівна Салоїд, яка також в даний час керує компанією Slavyan-Oil, заснованою Гараєвим та азербайджанцем Ніхатом Ейюбом у 2014 році для розвитку бізнесу Coral у Росії.
Амелін нагадав, що Гараєв потрапив під санкції президента України Володимира Зеленського та США, проте продовжує керувати своєю бізнес-імперією через підконтрольних осіб та компанії. Також він знаходиться в розшуку на вимогу турецької прокуратури. Тому він почав переоформлювати та перепродавати свої компанії, тоді як інші учасники досі не підпадають під санкції та мають можливість обслуговувати російські інтереси.
Всі ці компанії разом, як частина складної та непрозорої мережі, продовжують постачати російську нафту, допомагаючи Росії уникати санкцій і підривати зусилля міжнародної спільноти щодо тиску на агресора. Це дозволяє Росії фінансувати свою війну проти України, зберігаючи важливі економічні потоки, попри міжнародні зусилля зупинити її.
