Чому Дональд Трамп не досяг успіху в перемовинах із Путіним, а Сі Цзіньпін має реальний шанс? Аналіз відносин між Пекіном, Москвою та Вашингтоном.
Чи може Сі Цзіньпін зупинити війну в Україні та тим самим досягти того, чого Трампу досі не вдалося? Така можливість існує, але зв’язок між Москвою та Пекіном міцний.
Про це йдеться у статті Александра Герлаха для Focus online.
Дональд Трамп оголосив, що закінчить війну Росії проти України протягом одного дня. Цей період приблизно відповідає тривалості уваги, яку президент США може присвятити певному питанню.
«Трампа ще більше розчаровує те, що ні країна-агресорка Росія, ні Україна не роблять швидких кроків на його користь. Президент США хоче зобразити себе президентом миру та отримати Нобелівську премію за свій успіх, якої раніше удостоївся його ненависний попередник Барак Обама», — йдеться у статті.
Через тиради Трампа Китай втратив свою актуальність
Поки світ спостерігає за Трампом і його тирадами щодо Києва та Москви, інший міжнародний гравець, який міг би покласти край війні, що триває понад три роки, вислизнув з поля зору: Китайська Народна Республіка.
Лідер Пекіна Сі Цзіньпін залишається непохитним у своїй підтримці Кремля. Незадовго до початку війни наприкінці лютого 2022 року, після зустрічі з кремлівським диктатором Володимиром Путіним, Сі наголосив, що їх «пов’язує особлива дружба».
«Як і Москва, Пекін вважає Україну та НАТО справжніми винуватцями війни. Трамп також неодноразово висловлював цю точку зору, стверджуючи, що вони з Сі також є друзями. Подібних заяв від Сі не зафіксовано», — зазначив автор статті.
Александр Герлах вважає, що в нинішній ситуації, коли торговельна війна між США та Китаєм загострюється, Трамп може попросити Сі використати свій вплив у Москві в обмін на поступки щодо штрафних тарифів.
Пекін боїться провалу та втрати обличчя
Хоча китайські дипломати наголошують на нейтралітеті своєї країни та готовності бути посередниками в мирних переговорах, Пекін наразі не зміг зробити нічого суттєвого в цьому напрямку.
Частково це пояснюється тим, що Китай боїться невдачі та, як наслідок, втрати авторитету. По-друге, Пекін не поспішає і може чекати, поки всі зусилля адміністрації Трампа зійдуть нанівець, тим самим підвищуючи ціну власної участі в цій справі.
Дійсно, політичний підхід Китаю є довгостроковим, що різко контрастує з короткостроковістю Трампа. Саме тому телефонна розмова між двома лідерами відбулася лише після місяців підготовки.
Зустрічі на високому рівні — це довгострокова підготовка посадовців китайської адміністрації; ніщо не залишається на волю випадку. Пекін не вірить у невимушений, неформальний підхід, який зазвичай працює для американців. Адміністрація Сі також побоювалася, що Трамп обдурить китайського президента перед камерами.
Приманка Трампа не працює на Путіна
Автор статті наголошує не тому, що Сі Цзіньпін і Володимир Путін неодноразово наголошували, що не дозволять Сполученим Штатам розділити їх. Дві країни об’єднує ненависть до ліберально-демократичного ладу, очолюваного Сполученими Штатами. Ця відмова є потужнішою за будь-яку пропозицію щодо розширення економічної співпраці, якою Трамп намагався заманити Путіна.
Крім того, сумнівно, чи Путін слухав би Сі, якщо б той справді захищав інтереси українців. Пекін не має жодних інтересів в Україні, а Комуністична партія Китаю не має там геостратегічних інтересів.
Це головна причина підтримки Пекіном агресивної війни Росії. У відповідь Москва пообіцяла повну підтримку Пекіна щодо Тайваню. Якщо Сі нападе на цей демократичний острів, він може розраховувати на дипломатичну та військову підтримку Москви.
Трамп, ймовірно, готовий до будь-якої угоди
Ні Росія, ні Китайська Народна Республіка не зацікавлені в підриві цих комфортних відносин між двома державами. Сама перспектива звільнення від штрафних тарифів Вашингтона в обмін на переконливу мирну ініціативу може спонукати Пекін до переосмислення ситуації — хоча й не на шкоду Росії, а радше Україні.
Трамп, маючи на увазі успіх у зовнішній політиці та Нобелівську премію миру, ймовірно, буде готовий погодитися на будь-яку угоду, яку міг би укласти Сі. Ця угода, безумовно, передбачала б відмову Києва від територій та членства в НАТО. Українці не захочуть на це піти.
«Трамп, Путін і Сі своєю чергою можуть затаврувати Зеленського як впертого. Президент України вже звернувся до Пекіна щодо посередництва. Чи зробить він це знову, враховуючи нинішню ситуацію, під питанням. Путін готовий продовжувати війну доти, доки в України не залишиться іншого вибору, окрім як прийняти таку пропозицію Пекіна та Вашингтона», — резюмує автор статті Александр Герлах.
