Експерти вбачають у виступі Володимира Путіна ознаки глибокої кризи та страху перед поразкою.
Ірина Лаб'як
Підпишіться на нас в Google
Коментарі
Підпишіться на нас в Google
Виступ президента РФ Володимира Путіна на партійному з’їзді «Єдиної Росії» продемонстрував несподівані тріщини у пропагандистському фасаді Кремля. Вперше диктатор відкрито заговорив про помилки на фронті.
Видання Blick проаналізувало промову Путіна, яка багато говорить про проблеми Кремля.
Президент Росії дедалі менше нагадує лідера, який беззастережно впевнений у перемозі. У промові Путіна простежуються сумніви та спроби видати бажане за дійсне. Завершення війни досі не проглядається, а сам диктатор уперше визнав, що під час «спеціальної воєнної операції» проти України були допущені помилки. В окремих фрагментах його виступу проявилися несподівані тріщини у ретельно вибудуваному пропагандистському фасаді Кремля.
Під час з’їзду 22 серпня Путін пообіцяв партії продовжувати загарбницьку війну проти України. Після «жорстоких і варварських атак київського режиму» Росія, за його словами, має зробити все для перемоги.
Водночас не лише заяви російського президента, а й теми, яких він уникав, демонструють труднощі, що накопичуються перед Кремлем.
Визнання помилок Путіним
«Треба визнати, що у випадку великих, складних починань не завжди все виходить одразу», — заявив Путін.
Фактично глава Кремля визнав, що ситуація на фронті розвивається не відповідно до початкових планів. Це помітний відступ від традиційної риторики російської влади, яка роками намагалася демонструвати впевненість у безпомилковості своїх рішень.
Водночас таке формулювання дозволяє президенту РФ применшити масштаби невдач і підготувати російське суспільство до іншої реальності. Швидкої перемоги, на яку розраховували в Кремлі, не відбулося. Натомість Росія ризикує опинитися у затяжній війні на виснаження, що вимагатиме від населення дедалі більшої дисципліни та готовності до жертв.
Ветерани при владі в РФ
«Наші герої з честю воювали за Росію, і я впевнений, що з честю вони також працюватимуть у парламенті», — переконував Путін.
Схоже, він не повністю задоволений роботою Держдуми. Формально у парламенті практично відсутня реальна опозиція, адже критиків влади не допускають до політичної системи. Однак навіть серед депутатів є ті, хто не демонструє достатньої лояльності до політики Путіна.
До цього додаються проблеми з корупцією та неефективністю державного апарату. Тому Кремль зацікавлений у поступовій заміні партійних функціонерів ветеранами війни. Завдяки цьому Путін може формувати парламент, який ще сильніше залежатиме від військової та радикальної частини російського суспільства.
Ілюзія демократії в Росії
«Навіть у найскладніших умовах ми будемо дотримуватися принципів демократії…» — заявив Путін.
Російський президент продовжує наголошувати на тому, що джерелом влади є народ, а вибори залишаються важливим елементом політичної системи. Однак про справді конкурентні та вільні вибори в сучасній Росії говорити складно.
Зокрема, опозиційну партію «Яблоко», яка критично ставиться до війни, було виключено з парламентських виборів 18-20 вересня. Причиною назвали порушення виборчого законодавства.
Заявами про демократію Путін прагне створити враження стабільності та нормального політичного життя. Водночас Росія під його керівництвом веде війну проти суверенної держави та переводить економіку на воєнні рейки, дедалі більше наближаючись до моделі військової диктатури.
Страх перед поразкою
«Я впевнений, що наші солдати нас не підведуть», — заявив Путін.
Лідер, який абсолютно переконаний у перемозі, міг би просто заявити: «Ми переможемо». Натомість диктатор акцентує саме на тому, що солдати не повинні його підвести. Таким чином відповідальність за результат війни частково переноситься на військових, яких саме російське керівництво відправило на фронт.
У разі невдачі Кремль потенційно зможе перекладати провину не на вище керівництво, а на армію. Водночас така риторика може свідчити і про занепокоєння щодо дисципліни у військах, зокрема можливих випадків дезертирства та проблем із боєздатністю.
Про що Путін промовчав?
Окрему увагу привертає те, про що президент РФ не говорив під час партійного з’їзду. Російській армії дедалі складніше знаходити нових військовослужбовців. На цьому тлі в суспільстві посилюються побоювання, що після завершення осінніх виборів у країні може розпочатися масштабна мобілізація.
За словами президента України Володимира Зеленського, Росія планує призвати від 300 до 500 тис. військових, а також залучити ще 30 тис. бійців із Північної Кореї.
Висновок про виступ Путіна
Виступ Путіна на з’їзді «Єдиної Росії» демонструє систему, яка дедалі більше залежить від жорсткого контролю та мобілізації суспільства. За зовнішньою демонстрацією сили простежуються ознаки внутрішньої кризи.
Поступове перетворення парламенту на опору для ветеранів війни свідчить про спроби Кремля перебудувати політичну систему під нові умови. Таким чином Путін прагне зміцнити контроль і не допустити втрати влади на тлі затяжної війни та зростання проблем усередині країни.
До слова, Путін назвав «екзотичними» мирні пропозиції щодо України, які надходять до Кремля, заявивши, що частина з них неприйнятна, але Москва готова обговорювати їх з урахуванням ситуації на фронті. При цьому диктатор не уточнив, хто саме і що саме пропонує, пославшись на те, що розкривати деталі ще зарано.
Зауважимо, президент України Володимир Зеленський представив узгоджену зі США та Європою мирну пропозицію, яка передбачає серйозні поступки з боку Києва заради припинення війни. План включає припинення вогню, взаємне відведення військ від лінії фронту та гарантії безпеки від ЄС і НАТО. Водночас, за даними ISW, Кремль продовжує відкидати будь-які компроміси й вимагає повної капітуляції України.
Пов’язані теми
Владімір Путін
Росія
Війна
Коментарі
Сортувати:
