Вступ України до ЄС гальмує не лише Угорщина, а й інші країни, які побоюються політичних ризиків і не готові до швидкого розширення.
Плани розширення Європейського Союзу, зокрема щодо вступу України, стикаються з опором не лише з боку Угорщини — низка інших країн також не готові активно підтримувати цей процес.
Про це пише Politico з посиланням на дипломатів і посадовців ЄС.
Серед головних причин — побоювання політичних наслідків усередині самих країн, ризик посилення популістів і складні процедури ратифікації, включно з можливими референдумами.
Ідея розширення ЄС, яку активно просуває президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, мала стати однією з тем саміту в Нікосії. Втім, через розбіжності серед лідерів її можуть навіть не винести на обговорення.
У ЄС наголошують, що процес вступу має залишатися «заснованим на заслугах», без спрощень навіть з урахуванням геополітичної ситуації.
Хто стримує процес
За даними дипломатів, стриманість щодо розширення демонструє не лише Угорщина, а й такі країни, як Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія.
У Парижі, зокрема, побоюються внутрішньополітичних ризиків: закон вимагає проведення референдуму щодо прийняття нових членів, а тема України може посилити позиції правих популістів.
У низці країн також згадують досвід попередніх розширень, зокрема дискусії навколо «дешевої робочої сили» зі Східної Європи, які можуть повторитися вже щодо українців.
Досвід Угорщини як фактор
Окремим стримувальним чинником називають ситуацію з Угорщиною після її вступу до ЄС 2004 року. Країну неодноразово звинувачували у відході від демократичних принципів, а також у блокуванні рішень Євросоюзу, зокрема щодо підтримки України.
Саме тому в Єврокомісії обговорюють можливість обмеження права вето для нових членів на певний період після вступу.
Позиції щодо України
Попри розуміння складної ситуації України, більшість країн ЄС наразі не готові до швидкого просування її членства.
«Ми не хочемо послаблювати Зеленського, але більшість держав не мають бажання зараз активно обговорювати це питання», — зазначив один із дипломатів.
Навіть країни-кандидатки, як-от Чорногорія, яка виконала значну частину вимог, стикаються із затримками через відсутність консенсусу всередині ЄС.
Україна натомість розглядає членство в Євросоюзі як ключову гарантію безпеки на майбутнє, однак швидкого рішення щодо цього питання наразі не очікується.
Поразка Орбана на виборах — що відомо
12 квітня в Угорщині відбулися парламентські вибори, за підсумками яких прем’єр-міністр Віктор Орбан втратив владу після 16 років правління. Перемогу здобув лідер опозиції Петер Мадяр разом із партією «Тиса», отримавши конституційну більшість у парламенті.
Аналітики ISW зазначають, що в Кремлі занепокоєні результатами виборів, адже Росія може втратити одного з ключових союзників у Європі. Раніше Володимир Путін відкрито підтримував Орбана.
Політолог Володимир Фесенко підкреслює, що політичний курс Угорщини визначатиме не лише новий лідер, адже країна є парламентською республікою. Водночас поразка Орбана, за його словами, має важливе значення як для Європи, так і для України.
